чому тільки сльози і біль, невже на інші чуття я не запрограмована.
відчути б ту підтримку своїми плечима, очима, нутром.

чому? заслужила, якщо так, то чим?
вимагаю потребую пояснень.
пояснень власного нещастя, нещастя створеного свою потребою помсти, та помсти кому?

світло в кінці тунелю, молю всі своїм Я, покажи мені шлях на поверхню, шлях туди де можна почати все спочатку
виправти всі свої огріхи., де ти чекаєш ще усміхаючись, такий необхідний мені.

скажи моє ім*я, скажи його голосніше. в момент свого найбільшого болю і найяскравішої насолоди. моє ім*я,
більше нічого не потрібно.

ми знову серед зірок, ніби й не розгубились серед того дивного простору-небуття.
нікому не потрібного буття.

померти б в тебе на руках, з тобою, рука в руці, останній доторк - до тебе, останній погляд - на тебе,
останні слова - тобі. а що ще потрібно?

останні слова прекрасні, якщо вони дійсно останні.

@музыка: Florence and The Machine – Never Let Me Go