Мій милий щоденник, закинутий щоденник..закинутий як і все що приходить в моє життя.
Рік тому була осінь-онлайн у Львові, зараз осінь-самотня в Чернівцях.
Так я повернулась додому, до рідного дому, який мене прийняв назад попри всі дурощі, обійняв і відігрів,
дав надію і затишок.
Але 4 місяці і пора рухатись далі..та не про це зараз.
Гена, милий Гена...
Майже всі слова в цьому щоденнику були присвячені тобі.
Пройшло багато часу з прощання, багато подій..
Я втрачала голову з тобою, а особливо після тебе, зараз хотілося б сказати, що знайшла свій внутрішній спокій,
але не буду, це не спокій а затишшя, моя душа просто лікує своє зірване горло.
Я тебе кохала, так сильно і пристрасно, сама не розуміючи того.

Р.S. як завжди...дякую і вибач, надіюсь що до зустрічі